Академічна мобільність викладачів НУ «Чернігівська політехніка» до University of Sannio (UNISANNIO), Italy.

24 квітня 2024 року у змішаному форматі відбулася зустріч викладачів та здобувачів вищої освіти кафедри технологій зварювання та будівництва та кафедри архітектури та дизайну. Під час зустрічі було обговорено результати академічної мобільності викладачів до університету UNISANNIO, м. Беневенто, Італія в рамках проєкту The BRIDGE, що виконується за програмою Erasmus+ KA2 «Подолання розриву між університетами та бізнесом».

В рамках зустрічі Тімур Ганєєв поділився враженнями від BIM-орієнтованих практичних тренінгів для розробки архітектурних проєктів та енергоефективності в будівництві, зокрема в програмних пакетах Revit та TerMus Plus, представлених Dr. Alessandra De Angelis та Dr. Eliana Parcesepe. Особлива увага була приділена відвідуванню лабораторій університету і знайомству із сучасною матеріально-технічною базою.

Дякуємо організаторам за високий рівень підготовки та проведення усіх заходів у рамках програми академічної мобільності! Проєкт The BRIDGE співфінансується Європейським Союзом, проте висловлені погляди та думки належать лише авторам цього проєкту і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури. Ні Європейський Союз, ні грантодавець не можуть нести за них відповідальність.

XV Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “ЮНІСТЬ НАУКИ – 2025”

24 квітня 2025 року в рамках ХV Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “ЮНІСТЬ НАУКИ – 2025“, що проходила 23–25 квітня в НУ “Чернігівська політехніка”, відбулося засідання секції Інженерії, виробництва та будівництва, підсекції Архітектури та будівництва.

Обговорювали надзвичайно цікаві теми: Thermography: метод неруйнівного контролю; 3D-модель церкви Миколи в Нових Млинах; Відновлення пошкодженої інфраструктури; Оцінка стану цегляної кладки; Конопляний бетон і солома в сучасному будівництві; «Рідке дерево» як альтернатива пластику; Особливості гідродинамічних умов Чернігова; та багато інших актуальних досліджень!

Особливу увагу було приділено темам збереження церковних споруд, де активну науково-дослідну діяльність веде кафедра архітектури та дизайну. Кафедра технологій зварювання та будівництва здійснює дослідження в галузі реставрації, реконструкції та відновлення.

Паралельно успішно відбулося засідання підсекції Механічної інженерії, технологій та транспорту, де, окрім тем машинобудування та транспорту, активно обговорювалися питання зварювальних технологій. Зокрема, були представлені доповіді: “Зварювання під флюсом пульсуючою дугою”, “Технологія 3Д електронно-променевого наплавлення”, “Перспективи використання зварних двотаврових балок з гофрованими стінками” тощо.

Окремо відзначимо, що частина студентських робіт виконувалась у рамках міжнародного проєкту The Bridge.

Засідання секції пройшло у дружній, невимушеній атмосфері, усі учасники мали можливість обговорити доповіді, поділитися ідеями та отримати конструктивні відгуки. Всі доповіді викликали жвавий інтерес та були схвально сприйняті аудиторією.

Проєкт «Безбар’єрні маршрути»

В рамках реалізації проєкту «Безбар’єрні маршрути» відбулася робоча зустріч представників Управління містобудування та архітектури ЧОДА, фахівців кафедр технологій зварювання та будівництва і архітектури та дизайну НУ «Чернігівська політехніка», а також Олишівської селищної ради.

За підтримки фахівців, громада долучилася до розробки концепції безбар’єрного простору, що має на меті створення зручної, доступної і безпечної інфраструктури для всіх жителів, зокрема осіб з інвалідністю, людей похилого віку та батьків з дітьми.

Метою проєкту є забезпечення можливості самостійного пересування в межах населеного пункту, повноцінного доступу до інфраструктурних об’єктів, комфортного проживання та створення умов для соціальної інтеграції й рівних можливостей у користуванні міськими просторами.

Очікується, що реалізація проєкту стане не лише практичним кроком до інклюзивності, а й прикладом системного підходу до розвитку місцевої інфраструктури відповідно до сучасних стандартів безбар’єрності.