є чудовою нагодою для проведення гостьових лекцій провідними науковцями.
25 та 26 травня здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського), другого (магістерського) освітнього рівня освітньої програми “Технології та устакування зварювання”, гарант першого освітнього рівня освітньої програми “Технології та устакування зварювання” Болотов Г.П. та всі бажаючі мали змогу долучитися до гостьових лекцій:
23 травня в рамках тижня науки, в стінах Національного університету «Чернігівська політехніка» відбувся науковий семінар «Розвиток наукових напрямків в будівництві та архітектурі».
Захід був проведений спільно з Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та Навчально-методичним центром професійно-технічної освіти у Чернігівській області.
Семінар проводився у змішаному режимі. Учасники мали змогу поспілкуватися з Народним архітектором України Павленком В.В., заслуженим будівельником України Сергеєвим А.І., присутніми на заході академіками Інженерної академії України, член-кореспондентами Академії будівництва України, науковцями та практиками в сфері будівництва та архітектури.
В ході семінару присутні змогли ознайомитися з особливостями підготовки фахівців за спеціальностями 192 «Будівництво та цивільна інженерія», 022 «Дизайн»» та 191 «Архітектура та містобудування» в НУ «Чернігівська політехніка».
Здобувачі першого курсу Куришко С. та Ядченко І. освітньої програми «Будівництво та цивільна інженерія» презентували ідею StartUp-проєкту, який буде брати участь в загально-університетському конкурсі проєктів.
Зацікавили присутніх тематики аспіранта Данича Д. та запрошених гостей. Зокрема, представник компанії MAPEI Філіпович В. поділився практичним досвідом відновлення будівельних конструкцій, що були пошкоджені внаслідок військових дій, з використанням сучасних системних рішень та композитних матеріалів MAPEI FRP System.
Після доповідей відбулася екскурсія навчальними лабораторіями кафедри Архітектури та дизайну середовища і Технологій зварювання та будівництва, а також жваве обговорення освітніх та наукових питань.
Так співапало, що в травні ми вшановуємо пам’ять та відзначаємо 80-ти річчя ще одного завідувача кафедри Хоменка Миколи Миколайовича.
Народився Микола Миколайович 20 травня 1943 року в місті Борзна Чернігівської області в родині службовців. Середню освіту отримав в Борзнянській середній школі №2 (1950- 1960 рр.)
Відразу після закінчення школи розпочав трудову діяльність слюсарем IV розряду на Сумському рафінадному заводі (з липня 1960 по серпень1962 року).
З 1962 по 1967 роки навчався в Київському ордена Леніна політехнічному інституті, де отримав кваліфікацію інженера-механіка за спеціальністю «Технологія та обладнання зварювального обладнання».
Після закінчення вишу працював інженером-технологом на Харківському заводі транспортного обладнання, а потім – старшим інженером на Сумському ВНІІ технології машинобудування (серпень 1967 – березень 1968 року).
З вересня 1969 року працював асистентом в Чернігівському філіалі КПІ на кафедрі прикладної механіки. Під час роботи зарекомендував себе як кваліфікований інженер-механік.
Практичні заняття з курсу деталей машин та лабораторні заняття з курсу теорії механізмів і машин проводив на рівні, що відповідали вимогам програм вищих технічних навчальних закладів з даних галузей знань.
З 1970 року Микола Миколайович систематично підвищував теоретичні знання в галузі технології машинобудування та деталей машин. Приймав активну участь в методичній роботі кафедри, сприяв облаштуванню лабораторії технології машин і механізмів та кабінету деталей машин (згадайте лабораторії).
Сферою наукових інтересів Миколи Миколайовича в цей час є:
– створення пружинно-важільних механізмів з нульовою жорсткістю (було отримано авторське свідоцтво на конструкцію пневмоклапана з вбудованим пружинним механізмом нульової жорсткості),
– зварювання (пайка) різнорідних матеріалів на основі окислів.
В 1971 році став слухачем факультету підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів при МВТІ ім. Баумана за спеціальністю «Теорія механізмів і машин».
З вересня 1973 року Микола Миколайович був переведений на кафедру зварювального виробництва. Під час роботи на кафедрі виконував всі види навчальної роботи: лекції, лабораторні роботи, практичні заняття, консультації з курсових та дипломних проектів, керував практикою.
Виконані студентами курсові та дипломні проекти, під керівництвом Хоменко М. М. були розрахунково-теоретично та практично насиченими; здебільшого мали реальну основу, що виражалась у потребах виробництва.
Наявний запас знань та новітню інформацію в галузі зварювального виробництва викладач прагнув донести до відома студентів. Засвоїв та читав лекції з курсу «Газоплазменна обробка матеріалів», проводив лабораторні роботи з дисциплін «Газоплазменна обробка матеріалів», «Теорія зварювальних процесів», «Технологія і обладнання електродугового зварювання плавленням», «Технологія, механізація і автоматизація зварювального виробництва», «Розрахунок та проектування зварних конструкцій», «Міцність зварних конструкцій», «Матеріалознавство».
М. М. Хоменко виконував велику наукову роботу пов’язану з питаннями з’єднання різнорідних матеріалів і розробкою обладнання для здійснення цих процесів. Постійно контактував з підприємствами країни. Проходив стажування на кафедрі зварювального факультету Київського політехнічного інституту та виробничому об’єднанні «Чернігівський радіоприладний завод». За його безпосередньою участю виконувались госпдоговірні роботи в галузі зварювання та пайки вузлів зі скла, кремнію та металу.
Микола Миколайович займався громадською роботою. Був куратором академічних груп, відповідальним за навчальнотехнологічний напрямок кафедри та механічному факультету.
В 1985 році Микола Миколайович захистив дисертацію на вчену ступінь кандидата технічних наук за фахом «Машини та обладнання зварювального виробництва» (05.03.06).
З 1989 року працював на посаді старшого наукового співробітника кафедри технології машинобудування Чернігівського філіалу Київського політехнічного інституту.
Цей період його наукової діяльності пов’язаний з дослідженням матеріалознавчих питань механо-хімічного впливу на поверхні матеріалів з метою надання їм властивостей необхідних для отримання монолітних композитних з’єднань.
В той же час науковець займався питаннями конструювання технологічного оснащення і обладнання для формування композитних з’єднань.
Технологічні та дослідницько-конструкторські розробки, виконані М. М. Хоменком, знаходять широке застосування під час виробництва напівпровідникових інтегральних перетворювачів тиску (датчиків).
На кафедрі Микола Миколайович викладав загально-інженерні («Деталі машин», «Теорія механізмів і машин», «Металознавство») та спеціальні («Технологія та обладнання зварювання плавленням», «Розрахунок та проектування зварних конструкцій»; «Технологія, механізація та автоматизація зварювального виробництва»; «Газоплазменна обробка металів»; «Зварювання пластмас та склеювання металів»; «Спеціальні методи зварювання та пайки») дисципліни.
З травня 1990 року працював старшим науковим співробітником кафедри ЕОМ та програмування, а з 1992 – доцентом кафедри зварювального виробництва, з 1993 – провідним науковим співробітником кафедри зварювального виробництва, доцентом кафедри ЕОМ та програмування, 1995 – доцентом кафедри технології машинобудування.
За період роботи виконав 10 господарчих договорів, обіймаючи посади відповідального виконавця та керівника.
Роботи, якими керує Хоменко М. М. введені в комплексну державну програму під назвою «Дослідження, розробка технології та обладнання для з’єднання вузлів перетворювачів».
В 1997 році Микола Миколайович Хоменко захистив докторську дисертацію на тему «Наукові та технологічні основи електрохімічного зварювання в твердій фазі кристалічних матеріалів з іонопровідним склом».
В 1998 році був переведений на кафедру зварювального виробництва на посаду доцента.
З 1999 року Хоменко М. М. – завідувач кафедри зварювального виробництва.
Пішов з життя Микола Миколайович Хоменко 5 травня 2002 року.
20 червня 2002 року на підставі подань вчених рад Миколі Миколайовичу Хоменку було присвоєно вчене звання професора кафедри.
Пам’ятаючи й шануючи свою історію та вагомі здобутки попередніх поколінь вчених та педагогів, Наукова бібліотека Національного університету «Чернігівська політехніка» продовжує серію бібліографічних покажчиків «Історія НУ «Чернігівська політехніка» в особистостях».
Даний випуск присвячено науково-педагогічній діяльності Хоменка Миколи Миколайовича, доктора технічних наук, професора – URI:http://ir.stu.cn.ua/123456789/27645
В ці теплі дні ми вшановуємо пам’ять та відзначаємо 85-ти річчя нашого першого завідувача кафедри Дмитра Івановича Котельникова.
Котельников Дмитро Іванович народився 14 травня 1938 року в селищі Красне, нині Кіровської області російської федерації.
У 1955-1961 роках навчався у Миколаївському кораблебудівному інституті ім. адм. С. Й. Макарова за спеціальністю «Суднобудування та судноремонт». Рішенням Державної екзаменаційної комісії молодому фахівцю була присвоєна кваліфікація інженера-кораблебудівельника зі спеціалізацією «Зварювання». Після закінчення вишу працював інженером-дослідником на заводі «Південмаш» у Дніпропетровську (1961-1965 рр.).
З 1965 по 1968 роки Дмитро Іванович навчається в аспірантурі Київського політехнічного інституту за спеціальністю «Машини та технології зварювального виробництва». Рішенням Ради при Київському політехнічному інституті йому присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук. Дмитро Іванович також був слухачем факультету підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів при МВТІ ім. Баумана за спеціальністю «Автоматизація зварювального виробництва».
З 1968 року працює асистентом на кафедрі у Чернігівському філіалі Київського політехнічного інституту, де зарекомендував себе як кваліфікований інженер, і в подальшому стає старшим викладачем, потім – виконувачем обов’язків завідувача кафедри.
В 1973 році Котельникова Д. І. рішенням ВАК затверджують у вченому званні доцента.
Дмитро Іванович був засновником і першим завідувачем кафедри зварювального виробництва Чернігівського філіалу КПІ (1968-1984 рр.). Ним же був визначений та сформований науковий і навчально-методичний напрямок діяльності кафедри, а саме – зварювання тиском, який і досі виділяє її серед інших кафедр зварювання України.
Головною сферою наукової діяльності Котельникова Д. І. були розробка фізико-технічних та технологічних основ процесів зварювання тиском у тліючому розряді та обладнання для їх реалізації. За його ініціативою на кафедрі була створена науково-дослідна лабораторія дифузійного зварювання та плазмових методів обробки, в якій співробітниками та аспірантами кафедри підготовлені 3 кандидатські та 2 докторські дисертації, щорічно виконуються проекти бакалаврів та магістрів.
Значну увагу приділяв співпраці із науковими організаціями та промисловістю. Під його керівництвом та за його участю були виконані більше десяти науково-дослідних та проектно-технологічних робіт на замовлення підприємств, які стосувались дифузійного зварювання різнорідних матеріалів, поверхневої плазмової обробки, розробки відповідного устаткування. Котельников Д. І. є співавтором галузевого стандарту ОСТ 4ГО 054.222 «Зварювання дифузійне елементів штампів для розділових операцій».
Результати наукової роботи знайшли широке застосування у різних галузях промисловості:
радіо- та електротехнічній,
машинобудуванні,
ракетобудуванні.
До виконання наукових досліджень Дмитро Іванович широко залучав студентів, деякі з яких по закінченні навчання залишались працювати на кафедрі на викладацьких та наукових посадах. Ця традиція залишається на кафедрі і досі.
З 1980 по 1985 роки був проректором з наукової роботи.
У 1985 році Рішенням Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР Котельникову Д. І. присуджено науковий ступінь доктора технічних наук.
Дмитро Іванович постійно підвищував свою кваліфікацію:
1980-1983 рр. – повний курс Центрального інституту підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів народного господарства в галузі патентної роботи за спеціальністю «Патентознавство»;
1989 р. – Курси зовнішньоекономічних зв’язків при Київському центрі безперервної освіти;
1989 р. – ФПКП Ленінградського інституту авіаційного приладобудування за спеціальністю «Мікропроцесорні системи»;
1999 р. – стажування на Чернігівській обласній державній митниці, ознайомлення із особливостями кадрової системи взаємовідносин та структурою митної служби України.
Отримані знання використовувалися для впровадження в навчальний процес на практичних заняттях з дисципліни «Менеджмент персоналу».
Для забезпечення потреб Чернігівської області в сучасних, професійних, управлінських кадрах у червні 1996 року в університеті створена кафедра менеджменту. Першим її завідувачем був призначений Котельников Д. І. Він очолював кафедру по жовтень 1998 року.
З 1996 року по 1999 рік Котельников Дмитро Іванович керував Центром післядипломної освіти та підвищення кваліфікації.
Дмитро Іванович – доктор технічних наук, професор, академік інженерної академії України, – є автором понад 200 наукових праць (у тому числі 28 винаходів).
Писав про себе: «Читаю і можу спілкуватися російською, українською, англійською, словацькою; зі словником – французькою, молдавською».
Побував у службових відрядженнях та туристичних поїздках: БНР, СФРЮ, ПНР, ЧССР, Індія, Китай, Шрі-Ланка, Німеччина, країни СНД.
Понад 30 років свого життя віддав Дмитро Іванович Чернігівській політехніці.
За сумлінну, багаторічну, плідну працю, за пропагування фундаментальних та прикладних наук і сприяння впровадженню передової науки і техніки в промисловість країни він отримав державну нагороду – медаль «Ветеран труда».
Пішов з життя Дмитро Іванович Котельников 24 квітня 2006 року у Чернігові.
Пам’ятаючи й шануючи свою історію та вагомі здобутки попередніх поколінь вчених та педагогів, Наукова бібліотека Національного університету «Чернігівська політехніка» продовжує серію бібліографічних покажчиків «Історія НУ «Чернігівська політехніка» в особистостях».
Даний випуск присвячено науковопедагогічній діяльності Дмитра Івановича Котельникова, доктора технічних наук, професора, академіка інженерної академії України – URI:http://ir.stu.cn.ua/123456789/27644
04 травня на кафедрі технологій зварювання та будівництва відбулася гостьова лекція Деркача Олега Леонідовича, к.т.н., ст. дослідника, завідувача відділу коливань і вібраційної надійності Інституту проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України на тему: “Застосування методів теорії руйнування до вібраційної діагностики пошкоджень конструкцій”.
Лекцію було проведено в рамках вивчення дисципліни “Спеціальні розділи міцності” для здобувачів освітньої програми “Технології та устаткування зварювання” спеціальності 131 Прикладна механіка другого (магістерського) освітнього рівня.
До лекції мали змогу долучитися всі бажаючі.
Слухачі мали змогу дізнатися про сучасні прграмні продукти, які використовуються для проведення зазначених досліжень (ANSYS, MATLAB).
Зустріч завершилася цікавим обговоренням представлених матеріалів.
Вітаємо всіх учасників курсів підвищення кваліфікації “3D моделювання та візуалізація” з отриманням сертифікатів! Дякуємо за плідну роботу та сподіваємося на нову зустріч.
19-20 квітня на базі НУ “Чернігівська політехніка” відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих учених «Новітні технології у науковій діяльності і навчальному процесі» .
На кафедрі технологій зварювання та будівництва було проведення засідання двох підсекцій у змішаному режимі:
“ЗВАРЮВАННЯ ТА СПОРІДНЕНІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ” та “АРХІТЕКТУРА І БУДІВНИЦТВО”.
Дякуємо нашим ЗСУ, що мали змогу зустрітися на базі кафедри з нашими студентами. І ми, і вони дуже скучили за такими заходами “вживу”.
Дякуємо всім учасникам за цікаві і змістовні доповіді та бажаємо успіхів в майбутніх наукових дослідженнях!
3 квітня 2023 року команда Tolocar завітала до Національного університет “Чернігівська політехніка” відвідав .
#TOLOCAR – це програма, що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у співпраці із німецьким інститутом HIWW від імені Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Метою візиту стали знайомство, обмін досвідом та підтримка університету.
Гості відвідали Кафедру технологій зварювання та будівництва та Кафедру технологій машинобудування та деревообробки.
Партнери занурили Толокар у проблеми міста і запити місцевих стейкхолдерів, на базі чого ми окреслили детальні плани робіт і глибшої співпраці на кожній з локацій.
Дякуємо партнерам за цінні інсайти про потреби мешканців, розуміння шляхів вирішення та можливість долучитися до змін, що можуть підвищити якість життя громади.
